розчин

I -у, ч.

Однорідна фізико-хімічна система, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій. || Рідка лікарська форма, що її отримують шляхом розчинення одного або кількох лікарських засобів.

••

Га́зовий ро́зчин — гомогенна система, що складається з двох чи більше компонентів, відносні кількості яких можуть безперервно змінюватися.

Ки́слий ро́зчин — розчин, водневий показник якого менше семи.

Концентро́ваний ро́зчин — розчин речовини, який містить цю речовину в кількості, близькій до насичення.

Лу́жний ро́зчин — розчин, водневий показник якого більше семи.

Наси́чений ро́зчин — розчин, який містить максимально можливу кількість речовини, що розчинилася.

Ненаси́чений ро́зчин — розчин, в якому концентрація розчиненої речовини менша, ніж у насиченому розчині.

Поглина́льний ро́зчин — розчин або розчинник, призначений для поглинання шкідливої речовини з повітря.

Тверди́й ро́зчин — змішаний кристал, ґратку якого утворюють частинки речовин, розташовані одна відносно одної не впорядковано.

II -у, ч.

Отвір, що утворюється в разі відчинення двостулкових вікон, дверей і т. ін.